схрещений
СХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до схрести́ти.
– Ха-ха-ха, – низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (М. Стельмах);
Вдалося [Інститутові рибного господарства] одержати гібрид українського коропа, схрещеного з амурським сазаном (з газ.);
// схре́щено, безос. пред.
На білому муарі .. схрещено два невеличкі прапорці (Ю. Смолич).
2. у знач. прикм. Складений, розміщений навхрест.
Емблема лісівника – два схрещених золотих дубових листки – викликає в народі пошану (М. Чабанівський);
Тягнирядно смикнув схрещені й заломлені руки донизу. Ілько, аж хлипнувши з болем, виправився (А. Головко);
Схрещені шпаги.
Словник української мови (СУМ-20)