1. Словник української мови у 20 томах

схрещений

СХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до схрести́ти.

– Ха-ха-ха, – низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (М. Стельмах);

Вдалося [Інститутові рибного господарства] одержати гібрид українського коропа, схрещеного з амурським сазаном (з газ.);

// схре́щено, безос. пред.

На білому муарі .. схрещено два невеличкі прапорці (Ю. Смолич).

2. у знач. прикм. Складений, розміщений навхрест.

Емблема лісівника – два схрещених золотих дубових листки – викликає в народі пошану (М. Чабанівський);

Тягнирядно смикнув схрещені й заломлені руки донизу. Ілько, аж хлипнувши з болем, виправився (А. Головко);

Схрещені шпаги.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещений — схре́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. схрещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до схрестити. || схрещено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Складений, розміщений навхрест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схрещений — Схре́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. схрещений — СХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схрести́ти. — Ха-ха-ха, — низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (Стельмах, І, 1962, 268)... Словник української мови в 11 томах