1. Словник української мови у 20 томах

схрестя

СХРЕ́СТЯ, я, с.

Місце, де що-небудь схрещується (у 1 знач.).

На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган);

Повішені на схресті перекладок гойдаються. Живих женуть в полон, на каторгу. Оце “новий порядок” – фашистської Німеччини закон (І. Гончаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрестя — схре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схрестя — -я, с. Місце, де схрещується що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схрестя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  4. схрестя — СХРЕ́СТЯ, я, с. Місце, де схрещується що-небудь. На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (Вирган, Квіт. береги, 1950, 128); Повішені на схресті перекладок гойдаються. Живих женуть в полон, на каторгу. Словник української мови в 11 томах