схрещення

СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися.

Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців, романців та саксів у монголи, турки (Ю. Смолич);

Вони [чоловіки] вдягнені у каптани, перепоясані на грудях системою підтримуючих ремінців, скріплених на місцях схрещення металевими або шкіряними бляхами.

2. біол. Опилення рослин або спарування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід; гібридизація.

Впіймавши схрещення й селекції секрет, Їх [полуниці] вивів садовод, мій приятель із Сквири (М. Рильський);

Схрещенням п'яти сортів озимої м'якої пшениці (Білоцерківська 47, Іллічівка, Киянка, Миронівська 808, Поліська 70) за повною схемою створено гібридну популяцію, в якій виникла гетерогенність за п'ятьма гліадинкодую чими локусами (з наук. літ.).

3. Місце, де схрещуються шляхи, стежки, вулиці і т. ін.; перехрестя.

Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський);

На схрещенні доріг з села до застави білими стовпами пилюки здіймалися вгору вихори (В. Бабляк);

Їхній штурмбанфюрер Шнурре теж чогось вартий, якщо в Німеччині вже знав про цей собор і, видно, рвався до нього не менше, ніж генерали до всіх важливих комунікаційних схрещень і стратегічних пунктів (П. Загребельний).

△ (1) Схре́щення мов, лінгв. – зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов.

Схрещення мов – один з видів взаємодії між окремими мовами, при якому в результаті тісного співжиття носіїв двох різних мов одна з цих мов на даній території зникає, а друга зазнає з її боку більш-менш помітного впливу (з навч. літ.).