схрещення
схре́щення
-я, с.
1》 Дія за знач. схрестити, схрещувати і схреститися, схрещуватися.
Схрещення мов лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов.
2》 біол. Запилення рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід; гібридизація.
3》 Місце, де схрещуються шляхи, стежки, вулиці і т. ін.; перехрестя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схрещення — схре́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови у 20 томах
- схрещення — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови в 11 томах