схрещення

схре́щення

-я, с.

1》 Дія за знач. схрестити, схрещувати і схреститися, схрещуватися.

Схрещення мов лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов.

2》 біол. Запилення рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід; гібридизація.

3》 Місце, де схрещуються шляхи, стежки, вулиці і т. ін.; перехрестя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещення — схре́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови у 20 томах
  3. схрещення — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  4. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови в 11 томах