1. Словник синонімів української мови

схрещення

РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. у населеному пункті); РОЗВИ́ЛКА, РОЗВИ́ЛИНА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ розм., РОЗГІ́ЛЕННЯ розм. З роздоріжжя Маланка з Максимом завернули на сусідню вулицю (К. Гордієнко); Сядем було з дідом на розпутті, співаємо (Д. Мордовець); Еней так з човна закричав: — Іду к Еварду погостити, На перепутті одпочити (І. Котляревський); Коли Терентій виїхав за село, у полі, недалеко від розстані, він почув, як хтось славно грає на скрипці (М. Стельмах); То стрічалися, то розминались, Розлучились на розтоках міст (М. Рильський); — Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська); Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський); На схресті вулиць, біля обертових щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк); Попереду була розвилка. Праворуч дорога вела на вокзал, ліворуч — на фабрику (М. Ю. Тарновський); Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Л. Смілянський); На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг... Оглянувся — стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).

СХРЕ́ЩЕННЯ (опилення рослин або спаровування тварин різних видів), СХРЕ́ЩУВАННЯ, ГІБРИДИЗА́ЦІЯ, МЕТИЗАЦІЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещення — схре́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови у 20 томах
  3. схрещення — -я, с. 1》 Дія за знач. схрестити, схрещувати і схреститися, схрещуватися. Схрещення мов лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови в 11 томах