схрещення

СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися.

Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців, романців та саксів у монголи, турки (Смолич, Мир.., 1958, 99).

∆ Схре́щення мов, лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов.

Схрещення мов — один з видів взаємодії між окремими мовами, при якому в результаті тісного співжиття носіїв двох різних мов одна з цих мов на даній території зникає, а друга зазнає з її боку більш-менш помітного впливу (Сл. лінгв. терм., 1957, 191).

2. біол. Опилення рослин або спарування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід; гібридизація.

Впіймавши схрещення й селекції секрет, Їх [полуниці] вивів садовод, мій приятель із Сквири (Рильський, II, 1946, 185).

3. Місце, де схрещуються шляхи, стежки, вулиці і т. ін.; перехрестя.

Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (Чаб., Балкан. весна, 1960, 432);

На схрещенні доріг з села до застави білими стовпами пилюки здіймалися вгору вихори (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещення — схре́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови у 20 томах
  3. схрещення — -я, с. 1》 Дія за знач. схрестити, схрещувати і схреститися, схрещуватися. Схрещення мов лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схрещення — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови