схрещення

схре́щення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови у 20 томах
  2. схрещення — -я, с. 1》 Дія за знач. схрестити, схрещувати і схреститися, схрещуватися. Схрещення мов лінгв. — зумовлений географічними, історичними й соціальними умовами процес взаємодії двох або кількох мов. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схрещення — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  4. схрещення — СХРЕ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схрести́ти, схре́щувати і схрести́тися, схре́щуватися. Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців... Словник української мови в 11 томах