схриплий
СХРИ́ПЛИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. акт. до схри́пнути.
2. у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий.
Він потер долонею ретельно виголену голову і схриплим голосом звелів: – Ви вільні, старший лейтенант, можете іти (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)