1. Словник української мови у 20 томах

схриплий

СХРИ́ПЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. до схри́пнути.

2. у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий.

Він потер долонею ретельно виголену голову і схриплим голосом звелів: – Ви вільні, старший лейтенант, можете іти (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схриплий — схри́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. схриплий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до схрипнути. 2》 у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схриплий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. схриплий — СХРИ́ПЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до схри́пнути. 2. у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий. Він потер долонею ретельно виголену голову і схриплим голосом звелів: — Ви вільні, старший лейтенант, можете іти (Рибак, Час.., 1960, 16). Словник української мови в 11 томах