схрещуватися

СХРЕ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СХРЕСТИ́ТИСЯ, схре́ститься, док.

1. Перетинаючись один з одним, розташовуватися хрестом, хрест-навхрест; перехрещуватися.

Столиця Хозарської держави Ітіль, поблизу гирла Волги, була великим торговим містом, в якому схрещувалися торгові шляхи, що йшли з Заходу і Сходу (з наук. літ.);

Схрестилися, закам'яніли невсипущі руки, що за свого життя так жваво рвалися до роботи (Панас Мирний);

// Виходячи з різних точок, стикатися, зустрічатися в одному місці.

Кулеметні черги схрещувалися з двох боків саме на мосту (Іван Ле);

Там, де річка схрещувалася з степовою балкою, день і ніч збурював воду своїми здоровенними колесами водяний млин (С. Добровольський);

Бійці першого батальйону ще звечора залягли дугою попід перевалом .. Вогні знизу і зверху схрестились, накриваючи перевал (О. Гончар);

* Образно. Це була звичайна селянська хата. Але тут, на клаптику землі, під сірим дахом схрещувались нитки життя багатьох людей (С. Скляренко).

2. біол. Піддаватися схрещуванню (у 2 знач.).

Рослини, які в ботанічному відношенні надто далеко стоять одна від одної, не можуть схрещуватись (з наук.-попул. літ.);

Мічурін нахилився над молодою рослиною, замислений і сумний, наче лікар над хворою дитиною. – Ні! До персика нам, видно, ще далеко. Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (О. Довженко).

3. перен. Змішуватися, зливатися в одне ціле.

Полетіли розпачливі вигуки, схрещуючись і покриваючи один одного (З. Тулуб);

Надвечірній м'який світ з віконець і .. одсвіт од печі примхливо схрещуються на ледь-ледь довгастому ніжно-смаглявому і досі красивому обличчі Марії (М. Стельмах);

Бомби падали на полі, свист їх польоту і гуркіт вибухів зливалися з важким гудінням, що схрещувалося над кручею (Л. Первомайський);

Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг (М. Стельмах).

4. тільки недок., біол. Пас. до схре́щувати 2.

◇ (1) Дорі́жки схрести́лись (д) див. доро́га.