схрещуватися

СХРЕ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СХРЕСТИ́ТИСЯ, схре́ститься, док.

1. Перетинаючись один з одним, розташовуватися хрестом, хрест-навхрест; перехрещуватися.

Столиця Хозарської держави Ітіль, поблизу гирла Волги, була великим торговим містом, в якому схрещувалися торгові шляхи, що йшли з Заходу і Сходу (Іст. УРСР, І, 1953, 42);

Схрестилися, закам’яніли невсипущі руки, що за свого життя так жваво рвалися до роботи (Мирний, V, 1955, 316);

// Виходячи з різних точок, стикатися, зустрічатися в одному місці.

Кулеметні черги схрещувалися з двох боків саме на мосту (Ле, Право.., 1957, 121);

Там, де річка схрещувалася з степовою балкою, день і ніч збурював воду своїми здоровенними колесами водяний млин (Добр., Очак. розмир, 1965, 28);

Бійці першого батальйону ще звечора залягли дугою попід перевалом.. Вогні знизу і зверху схрестились, накриваючи перевал (Гончар, III, 1959, 111);

*Образно. Це була звичайна селянська хата. Але тут, на клаптику землі, під сірим дахом схрещувались нитки життя багатьох людей (Скл., Карпати, II, 1954, 216).

◊ О́чі (по́гляди і т. ін.) схре́щуються (схре́щувалися, схрести́лися):

а) двоє дивляться в очі один одному (перев. із злобою, вороже).

— Так от ти який! — А ти ж думав! Очі їх схрестилися, мов мечі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 408);

Погляди Підіпригори і Бараболі схрестились, і вони одразу почули один до одного гостру неприязнь (Стельмах, II, 1962, 61);

б) (на кому) чиїсь погляди з усіх боків звергаються, спрямовуються на кого-небудь; хтось став об’єктом загальної уваги.

Він відчував, як на ньому схрещуються десятки поглядів (Стельмах, Хліб.., 1959, 50);

На ньому схрещувались ..колючі промені очей (Кир., Вибр., 1960, 173);

Схре́щувалися (схрести́лися) доро́ги (дорі́жки, сте́жки і т. ін.) чиї — хто-небудь із кимсь зустрічався в одному місці, мав якісь стосунки.

В цім місті вишневім колись Дороги наші схрестились (Вирган, В розп. літа, 1959, 126);

— Аж ось де схрестились наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе… (Тют., Вир, 1964, 537);

Схре́щуються (схре́щувалися, схрести́лися) багне́ти (мечі́, ша́блі, списи́ і т. ін.):

а) (з чим і без додатка) розпочинається, ведеться битва, бій.

Російські багнети схрещувались з яничарськими ятаганами (Добр., Очак. розмир, 1965, 346);

Мечі схрестилися, і з них посипалися іскри (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123);

Брязкаючи, схрестилися шаблі, лунали постріли (Десняк, Десну.., 1949, 365);

Вдарили копита, шаблі схрестились… (Сос., II, 1958, 424);

б) (чиї, які) хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимсь.

Це була б така собі невимушена розмова простого монтера з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників: комуніста й антикомуніста (Загреб., Європа. Захід, 1961, 147);

Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова, читачі вливали свої голоси у жваві суперечки (Рад. літ-во, 11, 1965, 10).

2. біол. Піддаватися схрещуванню (у 2 знач.).

Рослини, які в ботанічному відношенні надто далеко стоять одна від одної, не можуть схрещуватись (Юним мічур.., 1955, 38);

Мічурін нахилився над молодою рослиною, замислений і сумний, наче лікар над хворою дитиною. — Ні! До персика нам, видно, ще далеко. Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (Довж., І, 1958, 420).

3. перен. Змішуватися, зливатися в одне ціле.

Полетіли розпачливі вигуки, схрещуючись і покриваючи один одного (Тулуб, Людолови, І, 1957, 415);

Надвечірній м’який світ з віконець і.. одсвіт од печі примхливо схрещуються на ледь-ледь довгастому ніжно-смаглявому і досі красивому обличчі Марії (Стельмах, І, 1962, 305);

Бомби падали на полі, свист їх польоту і гуркіт вибухів зливалися з важким гудінням, що схрещувалося над кручею (Перв., Дикий мед, 1963, 429);

Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг (Стельмах, V, 1963, 46).

4. тільки недок., біол. Пас. до схре́щувати 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схрещуватися — схре́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схрещуватися — СХРЕ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СХРЕСТИ́ТИСЯ, схре́ститься, док. 1. Перетинаючись один з одним, розташовуватися хрестом, хрест-навхрест; перехрещуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. схрещуватися — -ується, недок., схреститися, схреститься, док. 1》 Перетинаючись один з одним, розташовуватися хрестом, хрест-навхрест; перехрещуватися. || Виходячи з різних точок, стикатися, зустрічатися в одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схрещуватися — доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі. Фразеологічний словник української мови
  5. схрещуватися — ПЕРЕТИНА́ТИСЯ (пролягати впоперек чогось; виходячи з різних точок, зустрічатися і пролягати далі), ПЕРЕСІКА́ТИСЯ, ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИСЯ, СХРЕ́ЩУВАТИСЯ. — Док.: перетя́тися (перетну́тися), пересі́ктися, перехрести́тися, схрести́тися. Словник синонімів української мови