схрещувати
СХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СХРЕСТИ́ТИ, схрещу́, схре́стиш, док., кого, що.
1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест.
Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка);
Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (І. Франко);
Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник);
Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Ю. Смолич);
Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (П. Загребельний);
* Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага – жовтий промінь. Друга шпага – сірий дощ (М. Рильський).
2. біол. Здійснювати спилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід.
– Я схрещую рослини .. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (О. Довженко);
Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (з наук. літ.);
Завіз він сюди зубрів, .. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (О. Гончар);
Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (М. Чабанівський).
◇ (1) Схрести́ти по́гляди – подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже).
Він відчув на собі погляд доктора .. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Ю. Смолич);
Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (М. Стельмах);
(2) Схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́) – сперечатися, захищаючи певні погляди.
[Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв);
Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар);
(3) Схре́щувати / схрести́ти шпа́ги – те саме, що Схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́) (див. схре́щувати).
Олександр Сергійович не раз схрещував тут шпаги на публічних диспутах з професором Каченовським, відстоюючи оригінальність “Слова о полку Ігоревім” (О. Полторацький).
Значення в інших словниках
- схрещувати — схре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- схрещувати — -ую, -уєш, недок., схрестити, схрещу, схрестиш, док., перех. 1》 Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Схрестити мечі. Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. зі злобою, вороже). 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схрещувати — схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́). Сперечатися, захищаючи певні погляди. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Фразеологічний словник української мови
- схрещувати — Схре́щувати, -ре́щую, -щуєш; схрести́ти, -щу́, -стиш що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- схрещувати — СХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СХРЕСТИ́ТИ, схрещу́, схре́стиш, док., перех. 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах