схрон
СХРОН, у, ч., розм.
Те саме, що схов 2, 3.
Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (В. Бабляк);
[Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Л. Забашта);
– Виходь! Здавайся! – гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)