схуднути
СХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. схуд і сху́днув, ла, ло; док.
Стати худим, худішим.
Поки товстий схудне, то худий здохне (прислів'я);
Він глянув на Саню, і його здавило коло серця. Саня зблідла, схудла. Щоки позападали, очі пригасли (І. Нечуй-Левицький);
Тільки я в хату – суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський);
Марі так само, як і він, схудла і почорніла (Я. Качура);
За дні штурму Черниш помітно схуд (О. Гончар).
(1) Сху́днути на обли́ччі (ті́лі) – осунутися, стати худим.
На обличчі він схуд, на ньому випнулися вилиці, щоки запали, а очі дивилися прямо в душу (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)