сюжетно
СЮЖЕ́ТНО, присл., рідко.
У сюжеті, за сюжетом.
Шевченко в кожний народнопоетичний мотив вносив щось своє, оригінальне. Він умів сюжетно поєднати пісенні мотиви, урізноманітнити їхні смислові відтінки (з наук. літ.);
Усі фігури розміщено вільно, однак видно, що вони сюжетно пов'язані між собою (з наук. літ.);
Повість [М. Івченка] “В рідній оселі” сюжетно та композиційно нагадувала повість А. Чехова “Мужики” (до речі, перекладену українською мовою невдовзі пісня її написання – у “Літературно-науковому віснику” 1898 року) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)