сягнистий
СЯГНИ́СТИЙ, а, е, розм.
1. Який робить великі кроки, може широко ступати.
Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим (Сл. Б. Грінченка).
2. Широкий, замашистий (про крок, ходу).
Сагайдачний ішов поруч сягнистим твердим кроком і, хоча й не поспішав, але й не відставав від дівчини (З. Тулуб);
Люди на вулиці сахались від неї, а вона нічого не бачила, навально простувала мимо них своєю чоловічою сягнистою ходою (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)