сягнисто
СЯГНИ́СТО, розм.
Присл. до сягни́стий 2.
Кінчивши закручувати волосся, кинулась [Тоня] у воду, сягнисто побігла по ній далі від берега, на глибше (О. Гончар);
...- і кроком діловитим господаря, вважай, усього світу сягнисто рушить у людський загал. (Б. Олійник);
Яконюк сягнисто крокував на поле, до кагатів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)