сяйво
СЯ́ЙВО, рідше СЯ́ЄВО, а, с.
1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь.
Сонце ясне .. котилося по блакитному морі безкрайого неба, розливало своє сяйво на увесь світ (Панас Мирний);
Хороше, затишно так під сяєвом .. лампи (Ю. Смолич);
В дірки [покрівлі] місяць ллє голубе сяйво, і од того в клуні видко і все в голубому (А. Головко);
Людей на мить осліпило сяйвом прожекторів, наведених звідкись просто на них (О. Гончар);
Я зайшов до кімнати, залитої сяйвом юпітерів (П. Панч);
// перен., поет. Сприятлива атмосфера, створювана чим-небудь.
Благословенні ви, брати, Що в сяйві дружби і свободи Йдете до спільної мети (М. Рильський);
// перен., поет. Велич, сила чого-небудь.
Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя,і сяйво добра освічує їй душу (Григорій Тютюнник);
В сяйві слави краєві явись, Ворогам – у полум'ї й залізі! Київ, Київ! Серцем поклонись Командиру київських дивізій (Т. Масенко).
2. Круг, який світиться навколо чого-небудь, оточує щось.
Ніч. Гори мріють силуетами .. На горі стоїть Мефістофель в червоному сяєві. Очі горять, як жар (І. Нечуй-Левицький);
Сніговій на київськім пероні Під ліхтарним сяєвом курить (П. Воронько).
3. Блиск, яскраве відбиття, віддзеркалення світла, променів.
– Піду я.., мамо, в військо та буду офіцером. Буду конем вигравати! А на мені золоті еполети сяєвом блищатимуть! (І. Нечуй-Левицький);
Проти сонця заблищали золотим сяйвом церковні бані (А. Хижняк);
Коні рушили, і різке сяйво снігів і голубі тіні від санок замерехтіли в його очах (М. Стельмах);
Ліс .. весь спалахнув після дощу зеленим сяйвом (О. Гончар);
// перен. Пишність, розкіш чого-небудь.
– На свята побачите мене у повному сяйві парадного мундира, – засміявся Коваль (В. Собко).
4. перен. Радісний, щасливий, вдоволений вираз (очей, обличчя).
Він засвітився самовідданою вдячністю до завбудинку за його суворі слова і з тим радісним сяйвом поринув у глибоку тишу ночі... (І. Микитенко);
– Бачили б ви вираз облич, сяйво очей усіх тих, хто жив нашою таємницею в той день! (Ю. Збанацький);
Дівчина глянула на кооператора голубими очима, повними якогось тихого і щасливого сяйва (М. Чабанівський);
– Якщо ти не втратив тоді самовладання, вивів [із шторму] судно, то, може, це й тому, що був не сам, що .. вона, Лукія, знаходила тебе із сяєвом своїх закоханих очей (О. Гончар).
(1) Півні́чне ся́йво – світіння верхніх шарів атмосфери, яке спостерігається здебільшого за полярним колом.
М. В. Ломоносов говорив, що північне сяйво є не що інше як свічення молекул розрідженого газу під дією електричного розряду (з наук. літ.);
Він, їдучи на нартах, уночі, в сніговому безмір'ї, під фантастичною чашею північного сяйва, неждано почув: “Козака несуть і коня ведуть...” (М. Стельмах);
Сві́тло (ся́йво, промі́ння і т. ін.) і ті́ні див. сві́тло¹.
△ (2) Поля́рне ся́йво – світіння верхніх шарів атмосфери на висоті 100 км і вище, що спостерігається здебільшого в полярних районах.
Звичайно ж полярні сяйва, як свідчить і сама назва, спостерігаються лише в полярних районах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)