сякий
СЯКИ́Й, а́, е́, займ. означ., розм.
Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь.
Мовчи сяка, бо й ти така (Номис).
(1) Сяки́й та перетаки́й – слова, за допомогою яких інакомовно передають брутальну лайку або грубі вирази.
Трьох порубали [бандити] на місці, а їхніх товаришів під шашками стали заставляти, щоб зерно із засіків, як із корит, їли. Одначе не захотіли ті, відмовились навідріз, сякі ви, кажуть, та перетакі, бандитня (О. Гончар).
◇ (2) [І] сяки́й і таки́й:
а) поганий.
Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний);
б) який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п.
Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний);
Сяки́й-[не]-таки́й син див. син.
Словник української мови (СУМ-20)