сякий
СЯКИ́Й, а́, е́, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь.
Мовчи сяка, бо й ти така (Номис, 1864, .№ 7989).
[І] сяки́й і таки́й, [І] таки́й і сяки́й — уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь (поганий, негідний, ледачий і т. ін.).
Хто це міг казати йому, що Бузина сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (Загреб., Диво, 1968, 137);
— Жаліється [пан] паничеві, що я і сяка і така: і волоцюга, і злодійкувата. Дивується, що панич узявся за мене клопотати (Мирний, III, 1954, 167);
Сяки́й та перетаки́й див. перетаки́й.
Словник української мови (СУМ-11)