сякнути

СЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, у сполуч. зі сл. ніс.

Однокр. до сяка́ти.

Проганяючи дрімоту, Огоновський вийняв здоровенну хустку і сякнув носа так, що всі аж здригнулися від несподіванки (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. сякнути — сякну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сякнути — див. сякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сякнути — СЯКНУ́ТИ див. сяка́ти.  Словник української мови в 11 томах