сівозміна

СІВОЗМІ́НА, и, ж.

Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років.

Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях, у поєднанні з відповідною системою обробітку ґрунту та удобрень мають забезпечити підвищення родючості землі (з наук.-попул. літ.);

– Що ж у них і родитиме, як не кукіль, коли сівозміни нема (О. Гончар);

Волошки у житі, пирій і полин, – Бур'ян! Це того, що нема сівозмін (І. Нехода);

Польова сівозміна;

Овочева сівозміна.

△ (1) Прифе́рмська сівозмі́на – один з видів кормової сівозміни на земельних ділянках, закріплених за тваринницькими фермами.

Залежно від потреб господарства запроваджують ще й прифермські, притабірні або лукопасовищні сівозміни (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сівозміна — сівозмі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сівозміна — -и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Польова сівозміна. Овочева сівозміна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сівозміна — Система сільського господарювання, пристосована до рільничих та економічних умов господарства, застосування постійної ротації сільськогосподарських культур на полях і в часі.  Універсальний словник-енциклопедія
4. сівозміна — СІВОЗМІ́НА, и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях...  Словник української мови в 11 томах