Словник української мови в 11 томах

сівозміна

СІВОЗМІ́НА, и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років.

Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях, у поєднанні з відповідною системою обробітку грунту та удобрень мають забезпечити підвищення родючості землі (Наука.., 2, 1960, 32);

— Що ж у них і родитиме, як не кукіль, коли сівозміни нема (Гончар, III, 1959, 31);

Волошки у житі, пирій і полин,— Бур’ян! Це того, що нема сівозмін (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 287);

Польова сівозміна; Овочева сівозміна.

∆ Прифе́рмська сівозмі́на див. прифе́рмський.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сівозміна — сівозмі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сівозміна — СІВОЗМІ́НА, и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях...  Словник української мови у 20 томах
  3. сівозміна — -и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Польова сівозміна. Овочева сівозміна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сівозміна — Система сільського господарювання, пристосована до рільничих та економічних умов господарства, застосування постійної ротації сільськогосподарських культур на полях і в часі.  Універсальний словник-енциклопедія