сідуха
СІДУ́ХА, и, ж., діал.
Торговка, перекупка.
Ломицький вглядів на тротуарі Дерибасовської [Дерибасівської] улиці сідух з квітками та букетиками. Він скочив з дрожки і купив гарненький букет для Марусі (І. Нечуй-Левицький);
– Та хрін тепер найдешевший! – Мужик йому каже: – За копійку цілу в'язку Сідуха нав'яже! (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)