Словник української мови в 11 томах

сідуха

СІДУ́ХА, и, ж., діал. Торговка, перекупка.

Ломицький вглядів на тротуарі Дерибасовської [Дерибасівської] улиці сідух з квітками та букетиками. Він скочив з дрожки і купив гарненький букет для Марусі (Н.-Лев., VI, 1966, 74);

— Та хрін тепер найдешевший! — Мужик йому каже: — За копійку цілу в’язку Сідуха нав’яже! (Рудан., Тв., 1956, 115).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сідуха — СІДУ́ХА, и, ж., діал. Торговка, перекупка. Ломицький вглядів на тротуарі Дерибасовської [Дерибасівської] улиці сідух з квітками та букетиками. Він скочив з дрожки і купив гарненький букет для Марусі (І. Нечуй-Левицький); – Та хрін тепер найдешевший!...  Словник української мови у 20 томах
  2. сідуха — -и, ж., діал. Торговка, перекупка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідуха — Сідуха, -хи ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.  Словник української мови Грінченка