сійнути

СІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод.

Однокр. до сі́яти.

Мирон сумовито оглянувся і, не жаліючи, сійнув зерно у ставок, воно зашипіло на воді (М. Стельмах);

* Образно. “Сійни [сонце] Промінням теплим понад ними [воїнами Ігоря], Шляхами тихими, ясними, Моє кохання поверни!” (А. Малишко);

* У порівн. З-за шелюгів блиснула жовтенька крапка, – це шелюгам край. І просто вниз, під гору, у долині – Обухівка, немов хтось жменею сійнув зерно золотаве в чорну ріллю (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. сійнути — сійну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сійнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до сіяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сійнути — СІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до сі́яти. Мирон сумовито оглянувся і, не жаліючи, сійнув зерно у ставок, воно зашипіло на воді (Стельмах, II, 1962, 46); *Образно.  Словник української мови в 11 томах