Словник української мови у 20 томах

сільничка

СІЛЬНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до сільни́ця.

Баба Грицаїха винесла миску пирогів і сільничку (І. Нечуй-Левицький);

На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев'яна сільничка (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сільничка — сільни́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сільничка — [с'іл'ничка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
  3. сільничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сільниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сільничка — СІЛЬНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сільни́ця. Баба Грицаїха винесла миску пирогів і сільничку (Н.-Лев., IV, 1956, 193); На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка (Вас., І, 1959, 197).  Словник української мови в 11 томах
  5. сільничка — Сільни́ця, -ці ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. ум. сільничка.  Словник української мови Грінченка