сільниця
СІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж.
Невеличка посудина для солі, яку подають до столу.
Улас сидів поруч полковника, статечно вмочаючи картоплину в сільницю (Ю. Яновський);
Стіл для обіду накривається чистою, білою, добре випрасованою скатеркою. На стіл ставлять сільницю, перечницю та гірчичницю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)