Словник української мови у 20 томах

сімейство

СІМЕ́ЙСТВО, а, с., рідко.

1. Те саме, що сім'я́ 1.

[Наталка:] Мені здається, для того [женяться], щоб завести хазяйство і сімейство; жити люб'язно і дружно (І. Котляревський);

– Хіба поміж шахтарів одружених не буває? – огризнувся Данило. – Сам же казав: у нас, на Нахалівці, можна землянку викопати і – живи собі хоч і цілим сімейством (Ю. Смолич).

2. спец. Сукупність об'єктів, об'єднаних спільними властивостями, характеристиками, походженням, призначенням тощо.

Робота над мовами сімейства АНАЛІТИК розпочалася під керівництвом академіка Глушкова В.М. в 60-х роках. (з наук.-літ.);

Якщо сімейство кривих проходить через одну точку, тобто криві утворюють пучок, то говорять, що поле центральне. Якщо центральне поле утворене розв'язками рівняння Ейлера, що задовольняють умові лівого кінця, тобто сімейством екстремалей, то говорять, що задане поле екстремалей. (з наук.-літ.).

(1) Святе Сімейство – Сім'я Ісуса Христа.

Вислів “Святе Сімейство” використовувався, щоб визначити декілька різних сполучень фігур святих, які можуть трактуватися або в релігійно-портретному стилі, або як розповідь про ранній період в житті Христа після його повернення з Єгипта, коли Іосиф зі своєю родиною оселився в Назареті.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сімейство — сіме́йство іменник середнього роду сім'я рідко  Орфографічний словник української мови
  2. сімейство — див. родина  Словник синонімів Вусика
  3. сімейство — [с'імейство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. сімейство — див. сім'я  Словник чужослів Павло Штепа
  5. сімейство — -а, с., рідко. 1》 Те саме, що сім'я 1). 2》 перен. Група машин, приладів, апаратів і т. ін., що мають функціональну спільність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сімейство — РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм.  Словник синонімів української мови
  7. сімейство — СІМЕ́ЙСТВО, а, с., рідко. Те саме, що сім’я́ 1. [Наталка:] Мені здається, для того [женяться], щоб завести хазяйство і сімейство; жити люб’язно і дружно (Котл., II, 1953, 21); — Хіба поміж шахтарів одружених не буває? — огризнувся Данило.  Словник української мови в 11 томах