сіренький
СІРЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до сі́рий 1–4.
В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, .. вона уся ніби сяла (І. Нечуй-Левицький);
– Одгуляли весілля. Пригнали ті й волики. Такі гарненькі, сіренькі обидва (А. Тесленко);
Із кущика вилетіла сіренька, трохи рудувата пташка (О. Копиленко);
Настав сіренький .. вересневий ранок (В. Собко);
Нецікава стала Тетяна .. Буденна якась, сіренька... (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)