сіренький
СІРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сі́рий 1 — 4.
В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, ..вона уся ніби сяла (Н.-Лев., V, 1966, 138);
— Одгуляли весілля. Пригнали ті й волики. Такі гарненькі, сіренькі обидва (Тесл., З книги життя, 1949, 22);
Із кущика вилетіла сіренька, трохи рудувата пташка (Коп., Як вони.., 1948, 25);
Настав сіренький.. вересневий ранок (Собко, Звич. життя, 1957, 271);
Нецікава стала Тетяна.. Буденна якась, сіренька… (Вас., II, 1959, 104).
Словник української мови (СУМ-11)