сірничковий
СІРНИЧКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до сірничо́к;
// Признач. для зберігання сірників.
– Це мої двері, – владно заявив Литка, сміливо зашелестів сірничковою коробкою, і маленький, рожевий промінь на мить блимнув посеред клуні (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)