сірогривий

СІРОГРИ́ВИЙ, а, е.

Який має сіру гриву (про коней).

У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. сірогривий — сірогри́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сірогривий — -а, -е. Який має сіру гриву (про коней).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сірогривий — СІРОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має сіру гриву (про коней). У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (Рудь, Дон. зорі, 1958, 96).  Словник української мови в 11 томах