сіряк

СІРЯ́К, а́, ч.

1. Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.

Парубки в нових лейбиках .. Одна тільки похмура Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала ту веселу картину (Дніпрова Чайка);

Убрав Василь чорний сіряк, чорні рукавиці (з народної пісні);

Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей... (Л. Смілянський).

2. зневажл., заст. Незаможна людина; бідняк.

– Чи ти не сказилась? – визвірився на кохану панночку цей сіряк (О. Ільченко);

// Неосвічена, некультурна людина з низів.

Нехай би вже були непевні Які вельможі просвіщенні: То і не жаль було б; чи так? А то сірісінький сіряк Отак лютує (Т. Шевченко);

– Вірите, сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяв з-поміж інших прикажчиків. Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду... (О. Гончар).

◇ (1) [Са́ме так,] як в сіряку́ (сіряка́х), жарт. – тепло, добре.

Ні холодно було, ні душно, А саме так, як в сіряках, І весело і так не скучно, На великодних [великоднях] як святках (І. Котляревський);

Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках (Номис).

Значення в інших словниках

1. сіряк — сіря́к 1 іменник чоловічого роду одяг сіря́к 2 іменник чоловічого роду, істота бідняк  Орфографічний словник української мови
2. сіряк — див. СВИТА, П. сіромаха, гольтіпака, гречкосій, ід. СІРИЙ СІРЯК, неук, о. темна ніч, сірячина  Словник синонімів Караванського
3. сіряк — див. скромний  Словник синонімів Вусика
4. сіряк — -а, ч. 1》 Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. 2》 зневажл., заст. Незаможна людина; бідняк. || Неосвічена, некультурна людина з низів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сіряк — СІРЯ́К (старовинний верхній довгополий одяг з грубого сукна), СІРЯЧИ́НА розм., СЕМИРЯ́ГА (СЕМЕРЯ́ГА) (СЕМРЯ́ГА) (СІМРЯ́ГА) заст., КИРЕ́Я заст., КОБЕНЯ́К заст. Одні ж у кармазинах і при шаблях, а другі в синіх каптанах та сіряках, без шабель (П.  Словник синонімів української мови
6. сіряк — Сіря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сіряк — СІРЯ́К, а́, ч. 1. Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. Парубки в нових лейбиках.. Одна тільки похмура Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала ту веселу картину (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах