Словник української мови в 11 томах

сіряк

СІРЯ́К, а́, ч.

1. Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.

Парубки в нових лейбиках.. Одна тільки похмура Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала ту веселу картину (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39);

Убрав Василь чорний сіряк, чорні рукавиці (Коломийки, 1969, 54);

Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей… (Сміл., Крила, 1954, 47).

◊ [Са́ме так], як в сіряку́ (в сіряка́х), жарт.— тепло, добре.

Ні холодно було, ні душно, А саме так, як в сіряках, І весело і так не скучно, На великодних як святках (Котл., І, 1952, 150);

Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках (Номис, 1864, № 620).

2. зневажл., дорев. Незаможна людина; бідняк.

— Чи ти не сказилась? — визвірився на кохану панночку цей сіряк (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 370);

// Неосвічена, некультурна людина з низів.

Нехай би вже були непевні Які вельможі просвіщенні: То і не жаль було б; чи так? А то сірісінький сіряк Отак лютує (Шевч., II, 1953, 51);

— Вірите, сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяв з-поміж інших прикажчиків. Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду… (Гончар, І, 1959, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сіряк — сіря́к 1 іменник чоловічого роду одяг сіря́к 2 іменник чоловічого роду, істота бідняк  Орфографічний словник української мови
  2. сіряк — див. СВИТА, П. сіромаха, гольтіпака, гречкосій, ід. СІРИЙ СІРЯК, неук, о. темна ніч, сірячина  Словник синонімів Караванського
  3. сіряк — див. скромний  Словник синонімів Вусика
  4. сіряк — СІРЯ́К, а́, ч. 1. Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. Парубки в нових лейбиках .. Одна тільки похмура Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала ту веселу картину (Дніпрова Чайка); Убрав Василь чорний сіряк...  Словник української мови у 20 томах
  5. сіряк — -а, ч. 1》 Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. 2》 зневажл., заст. Незаможна людина; бідняк. || Неосвічена, некультурна людина з низів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сіряк — СІРЯ́К (старовинний верхній довгополий одяг з грубого сукна), СІРЯЧИ́НА розм., СЕМИРЯ́ГА (СЕМЕРЯ́ГА) (СЕМРЯ́ГА) (СІМРЯ́ГА) заст., КИРЕ́Я заст., КОБЕНЯ́К заст. Одні ж у кармазинах і при шаблях, а другі в синіх каптанах та сіряках, без шабель (П.  Словник синонімів української мови
  7. сіряк — Сіря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)