сірячина

СІРЯЧИ́НА, и, ж.

1. розм. Те саме, що сіря́к 1.

Тільки тепер скинула очима, що усі ж то в синіх жупанах, .. а мій – у такий день у сірячині (Ганна Барвінок);

// Благенький, поношений сіряк.

Вид палений, потріскані руки, Сірячина на плечах в латках (М. Старицький).

2. Домоткане грубе нефарбоване сукно.

Міська біднота і особливо передміщани [Дрогобича].., як правило, носили одяг дуже близький до вбрання селян: сіряки з грубої вовняної тканини (сірячини) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сірячина — сірячи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сірячина — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що сіряк 1). || Благенький, поношений сіряк. 2》 Домоткане грубе нефарбоване сукно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сірячина — СІРЯ́К (старовинний верхній довгополий одяг з грубого сукна), СІРЯЧИ́НА розм., СЕМИРЯ́ГА (СЕМЕРЯ́ГА) (СЕМРЯ́ГА) (СІМРЯ́ГА) заст., КИРЕ́Я заст., КОБЕНЯ́К заст. Одні ж у кармазинах і при шаблях, а другі в синіх каптанах та сіряках, без шабель (П.  Словник синонімів української мови
4. сірячина — СІРЯЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Те саме, що сіря́к 1. Тільки тепер скинула очима, що усі ж то в синіх жупанах,., а мій — у такий день у сірячині (Барв., Опов.., 1902, 66); // Благенький, поношений сіряк.  Словник української мови в 11 томах