сіточка

СІ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до сі́тка 1–3, 6, 7.

У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся – Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Л. Глібов);

Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері [дівчини] (О. Донченко);

Обличчя у жінки було круглощоке, приємне .. Біля очей – тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (В. Козаченко);

Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (В. Собко).

△ (1) Водяна́ сі́точка, бот. – поширені у прісноводних, перев. стоячих, водоймищах рід зелених водоростей ряду протококовидних, що складаються з великої кількості клітин і нагадують мішкоподібну сіточку.

Водорості водяна сіточка, спірогіра та ін утворюють у водоймі, де багато органічних і мінеральних речовин густу товсту загниваючу масу, утруднюючи переміщення риб (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сіточка — сі́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сі́точки  Орфографічний словник української мови
2. сіточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сітка 1-3), 6), 7). Водяна сіточка бот. — зелені водорості, поширені у прісноводних, перев. стоячих, водоймищах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сіточка — СІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сі́тка 1 — 3, 6, 7. У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся — Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Гл., Байки..  Словник української мови в 11 томах
4. сіточка — Сіточка, -ки ж. ум. отъ сіть.  Словник української мови Грінченка