сіточка
СІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сі́тка 1 — 3, 6, 7.
У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся — Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Гл., Байки.., 1959, 142);
Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері [дівчини] (Донч., III, 1956, 431);
Обличчя у жінки було круглощоке, приємне.. Біля очей — тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (Коз., Сальвія, 1959, 166);
Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (Собко, Звич. життя, 1956, 221).
∆ Водяна́ сі́точка, бот. — зелені водорості, поширені у прісноводних, перев. стоячих водоймищах.
Словник української мови (СУМ-11)