сітчастий
СІТЧА́СТИЙ, а, е.
Зробл. із сітки (у 2 знач.).
Помічники почали старанно розмішувати паперову рідину, а він узяв форму – плоский чотирикутник з густим сітчастим дном з найтоншого мідного дроту (З. Тулуб);
// Який має вигляд сітки; схожий на сітку.
Хоч плантації були чисті від бур'янів, механізатори на п'ятий день після сівби пустили впоперек рядків сітчасті борони і знищили росточки бур'янів у стадії “білої ниточки” (з наук. літ.);
Лусочки в передній частині тіла [у змія] бувають з білими краями, що часто утворюють більш або менш сітчастий тонкий білий рисунок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)