т
Т, невідм., с.
Двадцять третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “т” (вимовляється “те”); уживається як умовне скорочення в сполученнях: і т. ін. (і таке інше); і т. д. (і так далі).
Словник української мови (СУМ-20)Т, невідм., с.
Двадцять третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “т” (вимовляється “те”); уживається як умовне скорочення в сполученнях: і т. ін. (і таке інше); і т. д. (і так далі).
Словник української мови (СУМ-20)