т
Т, невідм., сер. Двадцять друга літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «т» (вимовляється «те»); уживається як умовне скорочення в сполученнях: і т. ін. (і таке інше); і т. д. (і так далі).
Словник української мови (СУМ-11)Т, невідм., сер. Двадцять друга літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «т» (вимовляється «те»); уживається як умовне скорочення в сполученнях: і т. ін. (і таке інше); і т. д. (і так далі).
Словник української мови (СУМ-11)