таблетка
ТАБЛЕ́ТКА, и, ж.
Доза ліків або поживних речовин у вигляді спресованого в кружальце порошку.
Крім квашеної капусти, шматка старого, пожовклого сала та кількох таблеток сахарину, в неї не було сьогодні нічого (Б. Антоненко-Давидович);
Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович);
В окремому приміщенні працює три автоматичних преси для виготовлення таблеток глюкози з аскорбіновою кислотою (вітаміном “С”) (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)