таблетка
ТАБЛЕ́ТКА, и, ж. Доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку.
Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (Жур., Звич. турботи, 1960, 169);
В окремому приміщенні працює три автоматичних преси для виготовлення таблеток глюкози з аскорбіновою кислотою (вітаміном «С») (Веч. Київ, 19.VII 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)