табельниця

ТА́БЕЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до та́бельник.

Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (Кучер, Трудна любов, 1960, 393).

Значення в інших словниках

1. табельниця — та́бельниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. табельниця — ТА́БЕЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до та́бельник. Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (В. Кучер); Вона учителювала в вечірній школі, а вдень працювала табельницею на шахті (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. табельниця — -і. Жін. до табельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови