табельник
ТА́БЕЛЬНИК, а, ч. Працівник підприємства, установи, який веде облік виходу на роботу та закінчення роботи за табелем (у 2 знач.).
Він три дні не виходив на роботу. Отож йому кортіло заглянути в табель, — чи не пройшли, часом, ці три дні непомітними для табельника (Добр., Тече річка.., 1961, 279).
Словник української мови (СУМ-11)