табулятор
ТАБУЛЯ́ТОР, а, ч., техн.
1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації.
До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій у друкарських машинках для друкування таблиць.
Словник української мови (СУМ-20)