табулятор
ТАБУЛЯ́ТОР, а, ч., техн.
1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації.
До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій у друкарських машинках для друкування таблиць.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табулятор — табуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- табулятор — -а, ч., спец., заст. 1》 Електромеханічна цифрова обчислювальна машина, що видає інформацію на спеціальній стрічці чи бланку у вигляді табуляграм. 2》 Пристрій у друкарській машинці для друкування таблиць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табулятор — табуля́тор (від лат. tabula – дошка, таблиця) 1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. 2. Пристрій у друкарських машинах для друкування таблиць. Словник іншомовних слів Мельничука
- табулятор — ТАБУЛЯ́ТОР, а, ч., спец. Один із головних блоків лічильно-аналітичної машини. До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (Наука.., 12, 1957, 10). Словник української мови в 11 томах
- табулятор — рос. табулятор 1. Обчислювальна машина для автоматичної обробки числової та буквеної інформації, записаної на перфокартах. 2. Пристосування для друкування таблиць. Eкономічна енциклопедія