табулятор

Значення в інших словниках

1. табулятор — табуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. табулятор — ТАБУЛЯ́ТОР, а, ч., техн. 1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (з наук.-попул. літ.). 2. Пристрій у друкарських машинках для друкування таблиць. Словник української мови у 20 томах
3. табулятор — -а, ч., спец., заст. 1》 Електромеханічна цифрова обчислювальна машина, що видає інформацію на спеціальній стрічці чи бланку у вигляді табуляграм. 2》 Пристрій у друкарській машинці для друкування таблиць. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. табулятор — табуля́тор (від лат. tabula – дошка, таблиця) 1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. 2. Пристрій у друкарських машинах для друкування таблиць. Словник іншомовних слів Мельничука
5. табулятор — рос. табулятор 1. Обчислювальна машина для автоматичної обробки числової та буквеної інформації, записаної на перфокартах. 2. Пристосування для друкування таблиць. Eкономічна енциклопедія