таврування
ТАВРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. таврува́ти.
Турецькі власті мали передати його [Остапа] російській поліції, а це загрожувало покаранням канчуками, тавруванням і відправкою назад до пана (з наук. літ.);
Народні пісні вчений [М. Драгоманов] використовує для таврування українських буржуазних псевдопатріотів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)